Mobile |
новини твого міста

Яке майбутнє у Стебницького ГХП "Полімінерал"?

- Господарство 2292   4

Видобуток калійної солі у Стебнику бере початок ще з 15 століття. Спочатку процес виготовлення здійснювався шляхом випаровування солі з розсолів, які виходили у цій місцевості на поверхню.

Починаючи з 16 ст. солепромисел активно розвивається. В цей період були збудовані перші розсолозабірні шахти, які мали глибину до 50 м. У 1838 році з метою пошуку покладів солі було пробурено ряд свердловин, на місцях яких були закладені стволи "Кюбек" та "Ляриш", які існують до сьогоднішнього дня. У 1901 році видобуток розсолів був механізований.

Стабільний розвиток виробництва калійних добрив у Стебнику розпочався після 1946 року.

У 1960 році введено в експлуатацію рудник №1 (шахта "Нова") і розпочато виробництво природного каїніту.

У 1966 році запущено рудник №2 та збагачувальну фабрику. В цей період виробляється 1,3 млн. тонн каїніту та 64 тис. тонн калійно-магнієвого концентрату у рік. Загальна кількість працівників підприємства у той час складала 5,5 тис. осіб.

Родовище калійної руди відроблялося двома підземними рудниками загальною потужністю 4 млн. тонн у рік.

У 2003 році з причини незадовільного стану комплексу середнього подрібнення виготовлення каїніту було припинено.

Чи затребуваною на українському ринку була б продукція стебницького «Полімінералу»?

Якщо проаналізувати структуру внутрішнього ринку- висновок однозначний: калійні добрива вітчизняного виробництва користувалися б значним попитом.

Сьогодні Україна щорічно імпортує калійні добрива на суму близько 350 млн. доларів. Основними постачальниками продукції являються Росія, Білорусь, Німеччина та Іспанія. Ключовими імпортерами мінеральних добрив є дві компанії: «Уралкалій» та «Білоруськалій». Їх сумарна частка на українському ринку складає близько 90%.

Прогнозується, що обсяги українського ринку міндобрив подвояться у 2017 році.

В кінці 2012 року фондом Державного майна України розпочато приватизацію ДГХП «Полімінерал» шляхом продажу акцій, що належали державі.

2 жовтня 2013 року у Києві у фонді Держмайна відбувся черговий аукціон з продажу стебницького «Полімінералу». Цього разу він виявився результативним: підприємство отримало власника, назва, якого- Публічне акціонерне товариство «Компанія Райз».

Цю юридичну особу пов'язують з прізвищем відомого агропромисловця Олега Бахматюка. Переможець аукціону придбав 93% акцій за 56 мільйонів гривень. Згідно з умовами продажу, новоспечений власник «Полімінералу» зобов'язується зберегти основний профіль діяльності (видобуток руди і виготовлення високоякісних міндобрив) та інвестувати у підприємство не менше 1 мільярду гривень.

Вищезгаданий пакет акцій не включає в себе рудник №2 та хвостосховище. Проте, ці об'єкти хоча і перебуватимуть у державній власності, «Компанія Райз» повинна здійснювати на них весь комплекс природоохоронних заходів для унеможливлення повторення екологічної катастрофи, яка мала місце у Стебнику в 1983 році. Як відомо, тоді на хвостосховищі збагачувальної фабрики стався прорив дамби.

За наявною інформацією, новий власник заводу розмірковує над можливістю відкриття на базі рудника №1 спелеолікарні, у якій могли б оздоровлюватись у тому числі туристи з Трускавця.

У червні цього року за участі представників стебницької влади, на "Полімінералі" відбулась зустріч між керівництвом підприємства та делегацією з Німеччини. Німецькі гості володіють неабияким досвідом у сфері новітніх технололій з виробництва калійних солей. Отож пропонували впровадити їх і на стебницькому підприємстві.

У радянські часи калійний завод був бюджетоутворюючим підприємством нашого міста, вирішуючи і економічні, і соціальні проблеми. У тому числі: подолання безробіття, як наслідок - підвищення купівельної спроможності населення; через наповнення міського бюджету - покращення інфраструктури (ремонт доріг, житлового фонду).

Залишається сподіватись, що кращий період у діяльності "Полімінералу" попереду, і з відродженням підприємства продовжуватиме відроджуватись і наше місто.

Віктор Грушевський, спеціально для СВ

КОМЕНТАРІ (4)
Андрій - 19 липня 2014 10:07
На базі Стебницького Полімінералу можна було би зробити спелеолікарню + додати до цього близьке розташування Трускаця з його нафтусею + хорошо інфраструктуру і ситуація в стебнику різкими темпами пішла би вгору. Нові робочі місця, надходження до бюджету, нові дороги і т.д. Це мільйони, мільярди прибутку !
микола - 19 липня 2014 21:52
Андрій, повністю з Вами погоджуюсь. В Стебника є майбутнє лише, якщо запрацює Полімінерал. В іншому випадку нам і надалі доведеться бідувати і скаржитись на все і всіх.
Віталій - 1 серпня 2014 18:52
Поки що все виглядає на те що власники заводу планують докрасти то залізо яке ще залишилось і "забити " на цей завод
Михайло - 16 червня 2017 09:04
Чуткам не вірю,але, на базі дренажного складу (територія заводу,що під трускавець лісом) хотять звести завод по переробці обласного сміття.Придумав якийсь дядько зі Львова,. Жили ми за часів заводу в смроді і порохах,де дерева всі знищив викид з коменів,жук колорадський здох,то тепер навязують в смроді від помийки доживатти. ХЛОПЦІ~~коли ви говорите про робочі місця і асфальтові дороги---то байгарам розкажете,наплодив завод перхоті.Вони з горів лізти як саранча, а тепер казки несуть.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
КОМЕНТУВАТИ
Путін -