Mobile |
новини твого міста

Леся Качмар: «І в Дрогобичі, і в Трускавці, стебничани – свої люди»

- Суспільство 1497   0

У нашому місті важко знайти роботу. Принаймні, важче, ніж у Дрогобичі та Трускавці. Хоча… Не все так песимістично із працевлаштуванням, як може видатися на перший погляд. Пересвідчитись у цьому допомогла розмова з директором Стебницького міського центру зайнятості Лесею Качмар.

Леся КачмарЛеся Качмар

- У чому полягає головна місія колективу, який очолюєте? Чим Стебницький Центр зайнятості відрізняється від аналогічних структур у Бориславі, Трускавці та Дрогобичі?

- Виконуємо ті ж завдання, що й інші Центри зайнятості. Перш за все надаємо допомогу людям, які втратили працю. Діємо у тісній співпраці із працедавцями: все від них залежить. Створять додаткові робочі місця – безробітний отримає працю. А якщо не створять? Тоді безробітному доведеться самому про себе подбати. І тут ми, до речі, також допомагаємо. Дехто з тих, хто не з власної волі потрапив до нас на облік, через деякий час зумів створити власну справу, непогано дає собі раду. Але на таке здатні лише одиниці. Більшість ж потребує працевлаштування. Тому щодня спілкуємось як з представниками малого бізнесу, так і з керівниками великих колективів. Часом вони роблять нам замовлення, аби ми підібрали потрібних фахівців. Із деякими розуміємось з півслова. Наш центр обслуговує велику кількість людей – це і мешканці Стебника, і жителі Доброгостова, Уличного та Станилі. Із 2003 року, відколи Стебницька філія Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості була відокремлена від Дрогобича і реорганізована в окремий підрозділ, працюємо самостійно.

- Що можете сказати про сьогоднішню ситуацію на регіональному ринку праці? Які існують пронози, якщо подивитись на 2-3 роки вперед – чи є якась перспектива для подолання сьогоднішнього масового безробіття?

- Потрібні реформи, потрібно, щоб до нас прийшов інвестор. Коли до цього дійде – безробітних стане значно менше. Наразі ж робимо все, що можемо. У нашому регіоні тісно співпрацюють усі 4 центри зайнятості: Дрогобицький міськрайонний , Стебницький , Бориславський та Трускавецький міські центри зайнятості. Звісно, найперше тримаємо контакт із працедавцями Стебника, але про ринок праці в сусідніх містах не забуваємо ніколи. Коли виникає потреба – навідуємось до підприємців. У сьогоднішній надзвичайно важкій ситуації рятують курорти Трускавець і Східниця. Дякувати Богові, песимістичні прогнози не справдились: влітку відпочивальників не бракувало. І наші люди це відчули. Із загальної кількості працевлаштованих стебничан близько 60% було скеровано на заявлені вакансії до Трускавця. І на двох згаданих курортах, і в Дрогобичі та Бориславі стебничани – свої люди.

Якщо ж говорити суто про Стебник, то в нашому місті можливості значно вужчі . Зазвичай потрібні працівники торгівлі - продавці, касири торгівельного залу, менеджери з постачання та збуту. У ціні – столяри. Їх потребують на таких підприємствах, як «Сапсан», ПП Нестор, «Вічність». Є попит на кваліфікованих кухарів. Вибір невеликий, але маємо, що запропонувати людям, які дійсно хочуть працювати. Але серед тих, хто шукає роботу, є й такі, що невиправдано перебирають. Людей не задовольняє зарплатня. Із цим у нас біда – в основному працедавці пропонують мінімальну оплату.

- Скільки людей на сьогодні перебувають на обліку в Стебницькому міському центрі зайнятості?

- Станом на 1 вересня – 396 осіб: 282 зі Стебника, 114 – мешканці Уличного, Доброгостова та Станилі. Якщо брати загальну чисельність тих, хто перебував на обліку з початку року – тоді 1152 особи.

- Що б порадили людям, які втрачають працю? З чого почати?

- У нашій системі працюю більше 10 років. Не раз мала нагоду пересвідчитись, що втрата праці – це величезна психологічна травма для тих, хто дійсно сумлінно працював. Бо давайте будемо відверті: є серед нас і такі, що до роботи не дуже охочі. Попрацюють 2-3 місяці на одному робочому місяці, а потім, втративши працю, стають на облік, аби упродовж встановленого терміну отримувати допомогу з безробіття. Той, хто направду хоче працевлаштуватись, свого доб’ється. Нехай спочатку отримає непрестижну, низькооплачувану роботу. Головне «зачепитись», мине трішки часу – і знайде кращу. Бо відчиняють тим, хто стукає. Перше, що робимо, коли приходить безробітний, - стараємось заспокоїти його. Робимо все, аби людина не впадала у відчай. За нашими спостереженнями, приблизно половина осіб, які до нас звертаються, потребують психологічної підтримки. Люди близькі до паніки. Бо ж різні життєві ситуації бувають. Трапляється, що роботу втрачають і чоловік, і жінка. Відразу ж видно, хто потребує розради. Найважчий перший тиждень. Але тактовність, увага, реальна допомога, як, зрештою, і звичайне людське співчуття, роблять чудеса. Люди помалу адаптовуються, дехто, даючи згоду на перенавчання, проявляє характер, знаходить себе на новому місці. Головне відродити віру у власні сили. Бо, щоб хто не говорив, дуже багато залежить від власної готовності знайти собі працю, повернути втрачену внутрішню рівновагу.

- Ефективність зусиль Центру зайнятості залежить і від налагодженого контакту з місцевими органами влади. Як вам працюється з депутатами, сільськими головами Уличного, Доброгостова та Станилі, стебницьким міським головою?

- Сьогодні центри зайнятості виконують таку собі роль посередника між державою і роботодавцем. Раніше ми мали більші важелі впливу. Могли, наприклад, компенсувати підприємцю дотацію за нове робоче місце, були квоти для малозабезпечених. Після 2013 року, коли був прийнятий новий закон про зайнятість, усе це від нас забрали. Це, звісно ж, послабило зв`язок із підприємцями. Сьогодні частіше, ніж будь коли раніше, доводиться апелювати до місцевих органів влади. Робимо це у різних випадках – і тоді, коли йдеться про залучення інвестиційних програм, і коли потрібно заохотити, простимулювати гарну пропозицію, і коли від того чи іншого рішення влади напряму залежить перспектива створення нових робочих місць.

Ми, своєю чергою, також допомагаємо місцевим органам влади. Мобілізовуємо людей, які перебувають у нас на обліку, для участі у толоках, заходах з озеленення. Завжди стараємось підтримувати гарні стосунки як з головами місцевих органів, так і з депутатськими корпусами. Особливо добре працюється із сільським головою Уличного Анатолієм Коренських та міським головою Стебника Василем Пецюхом. Розуміємо одне одного з півслова. Обидва завжди привітні, ввічливі, стараються для людей.

Олексій Дорофтей

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
КОМЕНТУВАТИ
2 + 2 * 2 =