Mobile |
новини твого міста

Роман Пукало: Реформа медицини вже давно на часі

- Здоров'я 444   0

У квітні 2017-го року Верховна Рада України ухвалила  законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я", який передбачає чимало змін, зокрема перетворення закладів охорони здоров'я на комунальні та державні підприємства, фінансову автономію та тощо. Початок реформ викликав певний  спротив та збурення в лікарському середовищі.

Про те, як відбуваються зміни в медицині в Стебнику ми розмовляємо з директором-головним лікарем місцевої лікарні Романом Пукалом.

- В Україні тривають спроби здійснити медичну реформу. Ваше ставлення до цього? Можливі плюси та мінуси?

- Потреба реформ у галузі медицини назріла в нашій державі не вчора і не сьогодні, а ще за часів Радянського Союзу, й наприкінці 80-х років такі спроби почалися, однак з розпадом Союзу ці процеси зупинилися. І якщо чесно, то за всі роки Незалежності нашої держави для реформування охорони здоров’я абсолютно нічого не робилося. Кілька років назад, ще за президентства Януковича, відбулося нібито реформування швидкої невідкладної медичної допомоги. Ці зміни відбувалися у такому авральному темпі, що за лічені місяці було ліквідовано відділення швидкої допомоги при районних і центральних лікарнях і все це централізувалося. На сьогодні у Львівській області є близько півтори сотні бригад невідкладної допомоги і вони підпорядковуються одному центру – Центру медицини і катастроф у Львові. Це проводилося буцімто для покращення роботи. Візьмімо за приклад наше місто Стебник, де швидка допомога підпорядковувалася безпосередньо міській лікарні, а зараз вона підпорядкована Львову.

- Тобто, вони знаходяться на території Стебницької міської лікарні, але Вам не підпорядковані?

- Жодним чином. До мене надходить чимало скарг на роботу невідкладної допомоги, однак вплинути  на якість їхньої роботи ми не можемо, й про це  це мають  знати стебничани. Контролювати роботу таких віддалених пунктів просто не можливо. Це структури, які дуже часто живуть самі по собі. Так, вони розміщенні в нас на території лікарні і платять нам оренду у розмірі однієї гривні на рік, однак  ми не маємо жодних прав їх контролювати.

- Скажіть про зміни останнього року. Відомо, що лікарня змінила свій правовий статус, деталізуйте, будь ласка, й це.

- Відбулася зміна нашої правової структури: тепер ми комунальне некомерційне підприємство “Стебницька міська лікарня Дрогобицької міської ради”. Ми змінили форму свого господарювання, а некомерційне господарювання- це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети отримання прибутку. В медицині це - надання медичної допомоги. Що стосується інших змін, то за останній рік скасували  так званий 33-й наказ, який регламентував норми забезпеченості медичними кадрами закладів охорони здоров’я. Нині  ми живемо без жодних нормативів в охороні здоров’я, і я просто дивуюся, як таке може бути, щоби керівник сам визначав  кількість необхідного персоналу. Зрозуміло для чого це зроблено.

- Тобто, Ви хочете сказати що це зроблено для того, щоб скорочувати медичний персонал?

- Так, вважаю, що це робиться для того, щоби полегшити чи змусити керівника скоротити насамперед стаціонар. Раніше було чітко: якщо ліжко скоротили, то робився перерахунок і скорочували, припустімо, чверть посади. Зараз же йде серйозне скорочення не тільки у нас в лікарні, а й в Україні загалом.

- А чи є у лікарні така наповнюваність хворими чи все ж таки необхідне скорочення ліжко-місць, згідно з ухваленим  законом про оптимізацію закладів охорони здоров’я. Яка ситуація у Стебнику?

- Є єдине питання, яке би я виділив із ухваленого закону, це те, що заклади охорони здоров’я не можуть бути приватизовані. Я вважаю, що це є дуже і дуже важливо. І друге, на що необхідно звернути увагу у цьому законі, там якраз вперше йдеться про те що комунальні заклади охорони здоров’я реорганізовуються у комунальні некомерційні підприємства. Це те, що   було зроблено у Дрогобичі і у Стебнику на півроку раніше. Чи правильно це було зроблено? Вважаю, що цілком правильно. Проте, необхідно ухвалити чимало нормативних актів, щоби врегулювати стан цих комунальних некомерційних підприємств. Щодо скорочення, то до нього ми ще не дійшли, а от оптимізація уже відбувається. Знаєте, не треба лукавити, треба дивитися правді в очі - чи працюють всі з навантаженням, чи заповнені всі цілодобові ліжка. Є не повне завантаження, і треба до того відповідно ставитися. Були так звані нормативи, що кожен лікар за робочий день повинен був прийняти 40 пацієнтів, але в реальності лікар приймав  трьох чотирьох  пацієнтів. Така сама  ситуація і зі стаціонаром. Тому вважаю, що питання оптимізації є на часі і цілком справедливе.

- Також, згідно з цим  законом такі лікарні повинні самі на себе заробляти. Чи зможе стебницька лікарня сама на себе заробити?  

- Так, вони повинні самі на себе заробляти, але, ясна річ, держава буде платити, будуть платити самі пацієнти. Але за цим законом усе повинно змінитися, і коли пацієнт з іншого міста отримує медичну допомогу у стебницькій лікарні, то і гроші за його лікування повинні йти у нашу лікарню. Над цим ще треба працювати. Стосовно того, чи ми зможемо самі на себе заробити, то, якщо буде розроблений механізм оплати пацієнтом за надані медичні послуги, то цілком реально вижити в таких умовах.

- Можливо, тоді варто розглядати як варіант впровадження страхової медицини. Хотіла б почути Вашу думку?

- Питання впровадження страхової медицини - це питання, яке можна вирішити тільки на державному рівні. Наскільки мені відомо, до сьогодні немає жодних рішень ні на рівні держави, ні на рівні Кабінету міністрів. Ведеться чимало розмов, але все залишається саме балачками. Я доволі  скептично ставлюся до страхової медицини. Я ознайомлювався не з одним проектом запровадження страхової медицини, і там є цікаві речі. Наприклад, згідно із законом, який був на розгляді у Верховній Раді, перш за все необхідно запровадити загальнообов’язкове державне страхування, і тоді усі працедавці повинні будуть  платити страхові внески на медичне страхування, а за бюджетників мала би платити держава. І куди б ішли ті кошти: 40 відсотків  ішло б на утримання страхової компанії, десять відсотків планувалося як резервний фонд і тільки 50 відсотків  мали б повертатися застрахованим особам. І ще чимало зауважень, тобто  потрібно робити глобальні зміни. Над цим потрібно грунтовно працювати і доводити до якогось логічного і практичного знаменника.

- З нового року набрало чинності рішення уряду про реімбурсацію або так звана програма “Доступні ліки”, власне що це за програма, як вона діє і чи працює  це нововведення  в  Стебнику?

- Дійсно, ця програма мала запрацювати ще від першого січня 2017 року, але її перенесено аж на квітень, а остаточно запрацювала у повному обсязі у травні. Реімбурсація – це відшкодування вартості ліків державою на придбання ліків для певних категорій захворювання.

- Для яких категорій захворювань буде відшкодовано вартість ліків?

- Це будуть ліки для хворих на цукровий діабет другого  типу, тобто таблеточні осередники для зниження рівня цукру, препарати для зниження артеріального тиску та преперати для хворих на бронхіальну астму. Урядом затверджено повний перелік назв медикаментів: 157 назв виробників і 25 так званих не патентованих назв медикаментів, тобто хімічний склад препарату.  У світі існує близько двох з половиню тисяч торгових назв всім відомого аспірину. Чому я про це говорю, тому що, один препарат для певної категорії захворювання, який, скажімо є найдешевшим, будуть виділяти хворому безкоштовно. У свою чергу за цей же препарат від іншого виробника, але  дорожчий компенсуватимуть тільки різницю в ціні. Держава буде компенсувати аптекам ту мінімальну вартість того ліку, а пацієнт, якщо він обере той самий препарат іншого виробника, доплатить різницю.

- Скажіть, отримати ліки за цією  програмою можна лише за рецептом лікаря?

- Звісно, тільки за рецептом. Є чіткий список лікарів котрі видають такі рецепти і у визначених аптеках пацієнт отримує ці ліки.

- Можливо у Вас є статистичні дані, скільки стебничан скористалися цією можливістю і чи взагалі користуються програмою?

- За цією програмою у Стебнику для відшкодування препаратів за серцево-судинними захворюваннями підлягають п’ять  тисяч 328 осіб і з них чотири  тисячі 316 осіб мають гіпертонічну хворобу, на  ішемічну хворобу серця страждає  1012 осіб, хворих на бронхіальну астму маємо  68 осіб, на  цукровий діабет - 151 людину. Від  початку запровадження  цієї  програми виписано  за серцево-судинними  захворюваннями  дві тисячі 60 рецептів, за  бронхіальною  астмою 56 та за  цукровим  діабетом 86 рецептів на загальну суму 79 тисяч 208 гривень. Тобто, однозначно програма працює.

- Чи буде ця програма діяти далі?

- Так, вона буде діяти далі, й на наступний рік державою заплановано подвоєння суми відшкодування.

Олеся НІМЕРОВСЬКА, Медіа Дрогобиччина

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
КОМЕНТУВАТИ
Яка столиця України?