Mobile |
новини твого міста

Микола Гарасим’як: Допомога, яка так необхідна

- Суспільство, Здоров'я 601   0

Реабілітація дітей із вадами розвитку - непроста та кропітка робота. Сьогодні  в Україні не так багато центрів, котрі б безоплатно опікувалися дітьми-інвалідами. На теренах Львівщини функціонує такий центр, який знаходиться у Стебнику. Що це за установа, як вона працює та які послуги надає, нам розповів директор обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів “Сонечко” Микола Гарасим’як.

Микола Гарасим’як: Допомога, яка так необхідна

- Пане Миколо, розкажіть, відколи існує Ваш центр та хто допомагав його створювати?

- Наш заклад - це центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів, який підпорядкований Департаменту соціального захисту населення Львівської області. Наш центр створено 2007 року на базі санаторію “Джерело”, що у Трускавці. Тоді ми орендували там приміщення площею 200 квадратних метрів, де було всього чотири кімнатки. Тож на реабілітації на той час могли перебувати 12-16 дітей, які приїздили до нас зі всієї Львівщини. Це були наші перші кроки. Звісно, виникло питання про розширення. Тоді нам запропонували земельну ділянку площею півтора гектара в селі Модричі. Відбулося це за сприяння районної ради. У нас були розробленні та зібрані усі відповідні дозвільні документи для будівництва, але настав час кризи. Будівництво центру стало неможливим, адже для цього потрібні були кошти у сумі 80 мільйонів гривень. Це було 2009 року. Фінансування цього  проекту мало відбуватися через Міністерство соціальної політики. 2011-ого нам запропонували переїхати у частину приміщення школи №18 у Стебнику. Нами була укладена відповідна угода, рішення ухвалювали  на сесіях Дрогобицької та Стебницької міських рад. Приміщення школи надано нам для користування на 49 років. За два роки ми зуміли створити усі умови для комфортного перебування дітей у нашому центрі, основною метою якого є адаптація дітей-інвалідів у суспільстві.

- А хто фінансував усі роботи?

- Фінансування йшло виключно із обласного бюджету, було витрачено два мільйони гривень. Чи варте воно того? Подумаймо разом. Такий центр є вкрай необхідним, бо сьогодні у Львівській області є понад десять  тисяч дітей-інвалідів, а в нашому регіоні - 3 200 дітей. І якщо, перебуваючи у Трускавці, ми могли приймати 50-60 дітей на рік, то від 2016 року, відколи ми у Стебнику, ми приймаємо по 90-100 дітей.

- Скажіть, які власне послуги надає ваш центр?

- Передовсім, ми адаптуємо дітей до соціуму. Також проводимо комунікативну корекцію, арт-терапію, корекцію мовлення, психологічну корекцію, апітерапію (сон на вуликах) та, звісно, фізичну реабілітацію.  

- Звернутися до вас за допомогою можуть тільки місцеві мешканці, чи також і діти  з області?

- Сьогодні у центрі перебувають 40 дітей. Крім стебничан, є дітки із Дрогобича, Дрогобицького, Самбірського, Стрийського, Сколівського районів та Львова.

- Куди необхідно звертатися, щоб потрапити до вас на реабілітацію?

- Усе дуже просто. У педіатра, який веде дитину, потрібно взяти програму реабілітації та звернутися до управління соціального захисту за місцем проживання.

- Скільки часу дитина може перебувати у вас на реабілітації?

- Зазвичай термін перебування визначається індивідуально для кожної дитини - у залежності від  захворювання та самопочуття. А загалом - від двох тижнів до півроку.

- Тобто пацієнти перебувають у центрі цілодобово?

- Так, діти, які проживають далі, ніж за 15 кілометрів від центру, перебувають тут цілодобово. Дітки зі Стебника, Дрогобича і т.п. реабілітуються амбулаторно. У нас є автівка, яка кожного ранку їде містом і забирає дітей у центр. Батьки уже знають, звідки і куди ми їдемо, - тобто усі умови для максимального комфорту створено.

- Важливий момент. Перебування у центрі безкоштовне чи здійснюється якась оплата?

- Наголошую, що перебування у центрі є абсолютно безкоштовним. Центр реабілітації повністю перебуває на державному утриманні. У центрі є п’ятиразове харчування вартістю 70-80 гривень. Ми налагодили відповідну співпрацю з постачальними організаціями, які щодня привозять нам необхідні продукти.

- Скажіть, будь-ласка, чи мають можливість батьки перебувати разом із дітьми?

- Батьки можуть перебувати разом із дітьми тільки тоді, коли дітки не можуть самі себе обслуговувати, і їм просто необхідна допомога мами. У нас є кімнати, де за необхідності батьки живуть разом із дітьми.

- Як відбувається забезпечення реабілітаційним обладнанням?

- Обладнання закуповує департамент соціального захисту обласної ради. Крім того, ми співпрацюємо з товариством “Надія”, з БФ “Карітас”. Також за державні кошти був придбаний весь спортивний інвентар. Тобто забезпеченість необхідним обладнанням у нас - стовідсоткова.

- Можливо, у планах є ще якісь удосконалення, наповнення матеріально-технічною базою?

- Звичайно. Для роботи фахівців з дітьми у нас є все. Однак на майбутнє плануємо обладнати спеціалізований дитячий майданчик. Великою проблемою є відсутність ліфта. У нас на реабілітації є дітки, котрі не ходять, і нам доводиться носити їх на руках, бо не всі процедури проходять на першому поверсі. Також ще однією глобальною проблемою є дорога, котрою діти змушені добиратися до центру. Однак маємо надію, що і місцева, і обласна ради посприяють у вирішенні цього питання. (Ми поцікавилися у Стебницькій міській раді, чи планується ремонт даного відрізку дороги, і отримали відповідь, що кошти на ремонт цього року таки виділять. Що ж, будемо сподіватися - Авт). Також маємо плани забезпечити дітей, котрі досягнули 18 річного віку, трудовою реабілітацією.

- Чи є у вас підтримка та допомога “з боку”, маю на увазі, від підприємців чи просто небайдужих людей?

- Нам допомагає відділ освіти Трускавця, ми возимо наших підопічних  туди у басейн. Чималу допомогу надає нам пан Петро, який допомагає з апітерапією. Завдяки ньому діти спокійно проходять курс сну на вуликах та катання на конях. Також допомагають й інші люди: підприємець Олександр Бодачевський, обласний депутат Юрій Нестор, депутат Роман Білас. Нас підтримують і закордонні благодійники. Приміром, голландські доброчинці забезпечили нас кінокласом, де діти мають можливість переглядати фільми та мультфільми. Із Бельгії нам подарували масажний стіл “Нуга-Бест”. Тобто все ж таки є люди, яким не байдужа доля особливих діток.

Олеся НІМЕРОВСЬКА, Медіа Дрогобиччина №7 (21) від 04 серпня

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
КОМЕНТУВАТИ
2 + 2 * 2 =